- видурити
- —————————————————————————————ви́дуритидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
видурити — див. видурювати … Український тлумачний словник
выциганити — видурити … Лемківський Словничок
видурений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до видурити … Український тлумачний словник
викпити — плю, пиш, док., перех., діал. Видурити … Український тлумачний словник
вимантачити — чу, чиш, док., перех. 1) Вигострити мантачкою. 2) перен., розм. Видурити що небудь у когось … Український тлумачний словник
витуманити — ню, ниш, док., перех., діал. Видурити, виманити … Український тлумачний словник
повидурювати — юю, юєш, док., перех. Видурити все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
повитягати — а/ю, а/єш і повитя/гувати, ую, уєш, док., перех. 1) Тягнучи, розтягаючи, збільшити в довжину все чи багато чого небудь. 2) Випрямити, вирівняти, простягти в якому небудь напрямку (руки, шиї і т. ін.). 3) Витягти звідки небудь усе чи багато чогось … Український тлумачний словник
виманювати — виманити (добувати, одержувати що н. за допомогою хитрощів), видурювати, видурити, витягати, витягувати, витягти, витягнути, виуджувати, виудити, вимантачувати, вимантачити, виморочити, циганити, вициганити … Словник синонімів української мови
витуманити — дієслово доконаного виду видурити, виманити діал … Орфографічний словник української мови